Журналістка програми разом зі своїми колегами вирішила влаштувати власний Love Pride

З огляду на те, як багато суперечливих думок навколо «Маршу рівності», «Абзац!» вирішив дізнатися, як до подібних заходів ставляться звичайні люди, і для цього вирушив у село з незвичайною назвою… Гейці. Напередодні «Маршу рівності», який готувався в Києві, Надя Рогозіна затіяла проведення свого параду. А для того, щоб набратися досвіду, спершу вирушила в одну з, мабуть, найбільш релігійних країн – Ізраїль. Саме там «Марш рівності» проводиться щороку. Цього разу на ньому були присутні близько 200 тисяч людей.

Проект «Абзац!» організував марш рівності / 3 фотографии

Як виявилося, крім того, що в Тель-Авіві на Love Pride приходять як традиційні пари, так і сім’ї з дітьми, у них парад – це ще й хороший бізнес. Ресторани, обвішані символікою «кольору веселки», завжди повні відвідувачів, а сама символіка коштує чималих грошей. Наприклад, прапорець можна придбати за 125 гривень, якщо переводити на наші гроші.

Проект «Абзац!» організував марш рівності / 3 фотографии

-Я повернулася з Ізраїлю з бажанням показати нашим людям, як же до маршів рівності ставляться там, – каже автор сюжету Надя. – І наскільки це відрізняється від того, як подібні заходи проводяться в Україні. У нас це якийсь «марш протесту», щось небезпечне, коли люди виходять на вулицю на свій страх і ризик. А там – величезне свято. Ніхто його не критикує. Кому подобається – приходить і веселиться, кому ні – той просто мовчить і займається своїми справами.

Ну і, звісно, Надя вирішила перевірити, чи справді люди налаштовані щодо Love Pride агресивно.

Проект «Абзац!» організував марш рівності / 3 фотографии

Озброївшись символікою «кольору веселки», дівчина разом з колегами – містером Ріки і Максимом Узолом – одяглася за стилем» і вирушила в селище Гейці, розташоване у Чернігівській області.

– До речі, хлопці не те що пристали на мою пропозицію, вони буквально загорілися цим! – згадує Надя. – Журналісти у нас відчайдушні (сміється). Мою позицію вони повністю розділили, тому вирушили зі мною в Гейці, не роздумуючи.

На превеликий подив хлопців, жителі селища прийняли їх і саму ідею… з радістю! Дехто навіть дозволив повісити на їхньому паркані символіку й обіцяв прийти на марш.

– Це було для нас шоком, чесно кажучи, – зізнається журналістка. – Колеги напередодні нас залякували, радили взяти з собою охоронця, бо «на вас там вибіжать з граблями, лопатами і косами». Та ми й самі насторожилися після категоричного «ні» від голови сільської ради. Та коли поспілкувалися з місцевими жителями, то зрозуміли, що стереотипи легко зруйнувати. Люди виявилися вельми доброзичливо налаштованими, і жодної агресії з їхнього боку ми не відчули.

, , , , ,