Кореспондент інформаційно-розважальної програми Нового каналу вже рік знімає репортажі та документальні фільми в найгарячіших точках на Сході України. Льоша розповів, як проходять відрядження у зону АТО, і чому йому близька ця тема
Вперше Олексій Іщенко вирушив у зону АТО в червні 2014 року. Тоді хлопець поїхав знімати репортаж без оператора та дозволу редакції.
– Коли я вперше потрапив у зону АТО, журналістів туди пускали дуже рідко. Не було розуміння, як там працювати, не було засобів захисту. Редакції побоювалися відправляти своїх співробітників у такі умови. 7 червня 2014 мені дали завдання зробити матеріал про інавгурацію Президента. І в той же день волонтер Олександр Назарчук (тепер учасник бойових дій, боєць одного з добровольчих батальйонів) дав добро, щоб я поїхав з ними відвозити гуманітарну допомогу в зону АТО. Я відправив свого оператора знімати інавгурацію, а сам вночі вирушив у Слов’янськ. Знімав сам, на камери, які позичив у знайомих. На каналі про мою поїздку дізналися, коли я був уже в зоні АТО, – розповідає Олексій Іщенко.
Відтоді сюжети із зони бойових дій – головна тема для журналіста. Хлопець регулярно їздить на Схід України. Його відрядження тривають по кілька тижнів. Олексій каже, що лише проживши з військовими кілька днів, на власні очі побачивши артилерійські обстріли, відчувши небезпеку, можливо максимально реально передати атмосферу глядачам.
– Те, чим займаємося ми, не робить жоден канал, – каже Іщенко. – Усі ЗМІ намагаються доносити до людей якомога більше інформації. Але глядач вже захлинувся в цій трясовині зведень і новин. Ми ж намагаємося передати почуття, емоції солдатів. За час поїздок в АТО я встиг зрозуміти, що війна може бути різною. Тому в наших матеріалах і гумор, і скорбота, і цинізм, і співчуття.
Знімальна група «Абзацу!» стала свідком найрезонансніших битв із зони бойових дій на Сході України. Під час протистояння в Донецькому аеропорту Олексій Іщенко з оператором Олегом Рогівом провели кілька днів під обстрілами разом із нашими солдатами.
– Мені дуже пощастило з оператором. Я зрозумів, що в цій людині впевнений. Коли триває обстріл, розриваються міни і летять осколки, Олег думає не про себе, а про тих, хто поруч із ним. Був випадок, коли він, рятуючись від обстрілу, забіг до будинку і, побачивши контуженого бійця, утримував його. Хлопець у стані афекту не розумів, що робив. І якщо його не зупинити, міг вибігти на вулицю і загинути. Олег у критичній ситуації не розгубився і допоміг бійцю, – говорить Олексій Іщенко.
З кожної відрядження групу із завмиранням серця чекають близькі та колеги.
– Коли виїжджали з Донецького аеропорту, мені зателефонував тато. Дізнавшись, де я, сказав: «Ідіот!» І поклав трубку. Рідні, звісно, хвилюються, але я вже не можу інакше. Тим більше, мої батько і дідусь військові. Вони свого часу захищали Батьківщину. Гени, мабуть, позначаються, – каже журналіст.
У всіх поїздках Олексій тісно співпрацює з волонтерами фонду «Повернись живим». Часто виконує їхні прохання й доручення допомогти з доставкою гуманітарної допомоги.
– Наступного разу планую поїхати у зону АТО цієї п’ятниці. Купую 50 гідраторів. Це такі рюкзаки з 3-літровими резервуарами для води, які тримають температуру. Я знаю, що хлопцям це потрібно. У них прохолодна вода на вагу золота. Крім того, дізнався в адміністрації Авдіївки, що є 50 сімей з малюками, яким потрібні памперси, теж буду купувати, – говорить Олексій Іщенко.
Свій черговий матеріал знімальна група «Абзацу!» привезла з Авдіївки. Хлопці були на передовій, біля Донецького аеропорту – важливої стратегічної точки, де зараз кожен день йдуть потужні обстріли бойовиків. До місця дислокації 95-ї аеромобільної бригади доїжджали на БТР під обстрілом. Команда разом із солдатами пережила кілька годин бою.
– Хлопців з 95-ї аеромобільної бригади я знімаю не вперше. Ці люди у мене викликають величезну повагу. Пишаюся, що знайомий із ними, – говорить Олексій Іщенко.
Кожне відрядження знімальної групи лякає невідомістю, але хлопці не відступають від своєї ідеї – збирати, транслювати, доносити до глядачів інформацію, яка стає доступна лише тим, хто готовий ризикувати власним життям.
«Сьогодні зловив себе на думці, що з кожним новим репортажем, з кожним новим ефіром не так боюся смерті. Чого себе обманювати? Можливо, вже в наступну поїздку тебе розірве міна 120-ка. Зате ти залишиш після себе гігабайти найчесніших емоцій у житті. Просочені безсонними ночами, пилом, потім і не твоєї кров’ю », – написав журналіст «Абзацу!» на своїй сторінці у Facebook.
Доба під свистом куль і залпами вибухів, багатогодинний бій, який стійко витримали наші солдати, в ексклюзивному репортажі журналіста «Абзацу!» Олексія Іщенка